спекулянт
СПЕКУЛЯ́НТ, а, ч.
1. Той, хто займається спекуляцією ( див. спекуля́ція¹ 1).
На грунті продовольчих труднощів [1919 р.] поширилось так зване мішечництво.. Спекулянти-мішечники зривали державну продовольчу політику, надзвичайно підвищували ціни на хліб, що продавався на приватному ринку (Іст. УРСР, II, 1957, 156);
Він рвав на голові чуб, що спекулянти так нагло, мов з душі, вирвали худобину (Чорн., Визвол. земля, 1959, 35);
— Мій татусь служив на залізниці. В міліції. Ну, є така міліція на транспорті, вона за порядком слідкує, спекулянтів різних та карних злочинців виловлює (Збан., Курил. о-ви, 1963, 184).
2. перен. Той, хто будує свої плани, розрахунки на чому-небудь, намагається використати щось у корисливих інтересах.
Словник української мови (СУМ-11)