сплавлення
СПЛА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. спла́вити, сплавля́ти¹, спла́влювати 1.
Зелений карбід кремнію — хімічна сполука вуглецю з кремнієм — одержується штучним шляхом — сплавленням кварцового піску з вугільним порошком з невеликою домішкою металевих ошурок у електропечах (Технол. різального інстр., 1959, 58).
Словник української мови (СУМ-11)