спланування
СПЛАНУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. спланува́ти.
2. Розташування окремих частин чого-небудь стосовно одна одної.
Він придивлявся не тільки до загального спланування парку, але і до кожної рослини зокрема (Ле, Право.., 1957, 101).
Словник української мови (СУМ-11)