сповитуха

СПОВИТУ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що повиту́ха.

Сім’я трохи на коржі баба сповитуха дала онукам (Барв., Опов.., 1902, 435).

Значення в інших словниках

1. сповитуха — сповиту́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. сповитуха — див. баба; повитуха  Словник синонімів Вусика
3. сповитуха — -и, ж., розм. Те саме, що повитуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сповитуха — СПОВИТУ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що повиту́ха. Сім'я трохи на коржі баба сповитуха дала онукам (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
5. сповитуха — ПОВИТУ́ХА розм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХА розм., ПУПОРІ́ЗКА розм., БА́БА розм., БА́БКА розм. Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І.  Словник синонімів української мови
6. сповитуха — Сповитуха, -хи ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю. ЗОЮР. II. 44.  Словник української мови Грінченка