спогадка

СПОГА́ДКА, и, ж., розм. Те саме, що спо́гад 1.

Коли що й зоставить [старий рік] у людській схованці-споминці, то все ж то буде не кипуче життя-страждання, а тільки спогадка про його (Мирний, IV, 1955, 287).

Значення в інших словниках

1. спогадка — спога́дка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спогадка — -и, ж., розм. Те саме, що спогад 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спогадка — СПОГА́ДКА, и, ж., розм. Те саме, що спо́гад 1. Коли що й зоставить [старий рік] у людській схованці-споминці, то все ж то буде не кипуче життя-страждання, а тільки спогадка про його (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. спогадка — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм.  Словник синонімів української мови