споетизований
СПОЕТИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споетизува́ти.
Воля, воля і воля! Це чарівне слово, споетизоване столітнім дідом, розпалювало кров у хлопця (Коцюб., І, 1955, 339).
Словник української мови (СУМ-11)СПОЕТИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споетизува́ти.
Воля, воля і воля! Це чарівне слово, споетизоване столітнім дідом, розпалювало кров у хлопця (Коцюб., І, 1955, 339).
Словник української мови (СУМ-11)