споловини

СПОЛОВИ́НИ, присл. На половинних засадах, навпіл з ким-небудь.

Позичте глини споловини (Укр.. присл.., 1963, 311);

Знову подав голос хазяїн, якому Наталчина земля, видно, не давала спокою. — А може, зі мною в супрягу? Споловини, га? Чи таки й справді собі десь уже на стороні сівача напримітила [примітила]? (Гончар, II, 1959, 219).

Значення в інших словниках

1. споловини — сполови́ни прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. споловини — СПОЛОВИНИ – З ПОЛОВИНИ Споловини, присл. На половинних засадах, навпіл з кимось. Другого ж року стали в людей споловини орати (Ганна Барвінок); Землю вона одразу оддала споловини (Панас Мирний). З половини, ім. з прийм.  Літературне слововживання
3. споловини — присл. На половинних засадах, навпіл з ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. споловини — СПОЛОВИ́НИ, присл. На половинних засадах, навпіл з ким-небудь. Позичте глини споловини (прислів'я); Знову подав голос хазяїн, якому Наталчина земля, видно, не давала спокою. – А може, зі мною в супрягу? Споловини, га?...  Словник української мови у 20 томах
5. споловини — Сполови́ни, присл.: з полови́ни, імен.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)