сполохнутися
СПОЛОХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до споло́хатися.
Од сього покрику чоловік не сполохнувся (Стор., І, 1957, 335);
[Поліксена:] Слухай, чи ти безумна? Тож збіжаться люди! Готові ще й ахейці сполохнутись! (Л. Укр., II, 1951, 273).
Словник української мови (СУМ-11)