сполум’яніти

СПОЛУМ’ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати червоним від хвилювання, сорому, гніву і т. ін.; запалитися, почервоніти.

Марина Хомівна, побачивши, як сполум’яніло Тамарине обличчя, швидко підбігла і силоміць потягла її за руку до гурту (Хижняк, Тамара, 1959, 168);

Глянула на Михайла донька господаря, чорноока красуня Куляй, і вся сполум’яніла (Літ. Укр., 4. XII 1962, 1).