спостережений
СПОСТЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спостерегти́;
// у знач. ім. спостере́жене, ного, с. Те, що спостеріг хто-небудь.
Невже ж може людина жити й не спостерігати того, що діється довкола неї? Не спостерігати не може, а от фальшиво сприймати спостережене, як досі з Бронком бувало, може (Вільде, Сестри.., 1958, 244);
Виходячи з особисто пережитого й спостереженого, письменник [Ю. Смолич] прагнув художньо відобразити історію того покоління, що розпочало своє свідоме життя разом з Великим Жовтнем (Іст. укр. літ., II, 1956, 464).
Словник української мови (СУМ-11)