спостережливий
СПОСТЕРЕ́ЖЛИВИЙ, а, е. Здатний добре все помічати, підмічати, звертати увагу на щось приховане, внутрішнє, суттєве.
Патер був людиною спостережливою. Він помітив недовірливо-сторожкий погляд поета (Тулуб, В степу.., 1964, 437);
Гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, — бачить вона кроків на сто так, як не можна бачить у найудосконаленіший бінокль (Вишня, II, 1956, 178);
// Який відзначається такою здатністю.
Спостережливим оком Чепіга відразу помітив, що Вітряні Гори були вулицею відвертих, чесних трудолюбів (Жур., Вечір.., 1958, 368).
Словник української мови (СУМ-11)