сприятелювання
СПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. сприятелюва́ти і сприятелюва́тися.
Маючи в натурі рису швидкого сприятелювання з людьми, Богдан у перший день знайомства з Іваном остільки захопився ним, що на валах фортеці Чигирина розлучався вже як з кращим своїм другом (Ле, Хмельницький, І, 1957, 310).
Словник української мови (СУМ-11)