спроневіритися —
Зрадити [VI]
Словник з творів Івана Франка
спроневіритися —
спроневі́ритися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
спроневіритися —
Спроневі́ритися (кому?, чому?). Зрадити (кого?, що?), зректися (кого?, чого?). Саме в тій хвилі розлігся з кімнати, в котрій стояв інструмент, страшенний лоскіт, а відтак слабий жалісний зойк струн [...] — Резонатор [тріс]? — спитала Ганнуся. — Струна...
Українська літературна мова на Буковині
спроневіритися —
див. спроневірятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спроневіритися —
СПРОНЕВІ́РИТИСЯ див. спроневіря́тися.
Словник української мови у 20 томах
спроневіритися —
ЗНЕВІРЯ́ТИСЯ (втрачати віру у кого-, що-небудь), РОЗЧАРО́ВУВАТИСЯ, ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИСЯ, ОБМА́НЮВАТИСЯ, СПРОНЕВІРЯ́ТИСЯ діал. — Док.: зневі́ритися, розчарува́тися, обезнаді́ятися, обману́тися, обмани́тися, спроневі́ритися.
Словник синонімів української мови