Словник української мови в 11 томах

спростувати

СПРОСТУВА́ТИ див. спросто́вувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. спростувати — спростува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спростувати — див. спростовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спростувати — СПРОСТУВА́ТИ див. спросто́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. спростувати — ЗАПЕРЕ́ЧУВАТИ що, кому (не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку, доказ), СУПЕРЕ́ЧИТИ кому, ПЕРЕ́ЧИТИ кому, розм.; ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ОСПО́РЮВАТИ рідко (висловлювати іншу, протилежну точку зору); СПРОСТО́ВУВАТИ (неправдиві факти...  Словник синонімів української мови
  5. спростувати — Спростува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)