співаниця

СПІВАНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Пісня.

Доки-м була коло нянька та й коло мамиці [мами], Все-м сиділа, вгадувала [вигадувала] хлопцям співаниці (Коломийки, 1969, 94).

Значення в інших словниках

1. співаниця — співани́ця іменник жіночого роду пісня діал.  Орфографічний словник української мови
2. співаниця — -і, ж., діал. Пісня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співаниця — СПІВАНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Пісня. Доки-м була коло нянька та й коло мамиці [мами], Все-м сиділа, вгадувала [вигадувала] хлопцям співаниці (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
4. співаниця — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.  Словник синонімів української мови