співдружба

СПІВДРУ́ЖБА, и, ж. Те саме, що співдру́жність 1.

Героїко-романтична радянська дійсність сповнена хвилюючих явищ, народжених соціалістичним співжиттям, співдружбою людей і цілих народів (Мист., 3, 1967, 1);

Важливим у досягненні колективності і масовості народної поезії є творча співдружба між самодіяльними і професіональними майстрами пісні (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 26).

Значення в інших словниках

1. співдружба — співдру́жба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. співдружба — -и, ж. Те саме, що співдружність 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співдружба — Приятельство  Словник чужослів Павло Штепа
4. співдружба — СПІВДРУ́ЖБА, и, ж. Те саме, що співдру́жність 1. Десятки пісень записав Олекса Миколайович у співдружбі з українськими композиторами (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
5. співдружба — СПІВДРУ́ЖНІСТЬ (взаємна дружба, єднання), СПІВДРУ́ЖБА, БРАТЕ́РСТВО, БРА́ТСТВО, СОЛІДА́РНІСТЬ, ПОБРАТИ́МСТВО. Бойова співдружність; Творча співдружба професіональних діячів мистецтва з народними талантами; Братерство народів...  Словник синонімів української мови