співецький
СПІВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до співе́ць.
— Я його талан співецький Так високо поважаю, Що співцем своїм придворним Я зробить його бажаю (Л. Укр., І, 1951, 382);
Хист мій співецький збудила прославлена в місті Корінна (Зеров, Вибр., 1966, 334).
Словник української мови (СУМ-11)