співробітництво
СПІВРОБІ́ТНИЦТВО, а, с.
1. Спільна діяльність, спільні дії.
Щире міжнародне співробітництво європейських народів можливе тільки при тій умові, коли кожний з цих народів є повним господарем у своєму власному домі (Комун. маніф., 1963, 25);
Економічне співробітництво країн соціалізму піднялось на новий щабель (Резол. XXIII з.., 1966, 4);
Мирне співіснування, дружба і співробітництво завжди були важливими чинниками поступального розвитку суспільства (Рад. Укр., 27.I 1966, 2);
Тісне співробітництво етнографа й фольклориста.. є річчю самозрозумілою і цілком обов’язковою (Рильський, III, 1956, 147).
2. Праця в якій-небудь установі;
// Участь як автора в роботі якогось друкованого органу.
Для співробітництва в «Правде» Ленін запрошує О. М. Горького (Біогр. Леніна, 1955, 120);
В телеграмі.. натякалося на бажаність мого постійного співробітництва у «Зорі» (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 33).
Словник української мови (СУМ-11)