спідлоб’я

СПІДЛО́Б’Я, присл., рідко. Те саме, що спідло́ба.

Озирнувся він і хижо спідлоб’я глянув на січовика (Стор., І, 1957, 335);

Хлопець одійшов.. і мовчки спідлоб’я дивився (Вас., II, 1959, 54);

— Ні, я сіла не відпочивати,— заперечила Фрося, спідлоб’я зиркаючи на Андрія (Гур., Наша молодість, 1949, 319).