спішність
СПІ́ШНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до спі́шний 1.
З гирла [річки] чулися інші звуки, їх галасливість говорила про спішність, захватність роботи (Ле, Міжгір’я, 1953, 249);
Незважаючи на спішність роботи, і до цього Шевченкового твору перекладач поставився дуже уважно (Рад. літ-во. 4, 1969, 64);
Будування мосту було справою виняткової спішності.
Словник української мови (СУМ-11)