срібноголосий

СРІБНОГОЛО́СИЙ, а, е, поет. Який має мелодійно-дзвінкий, чистий голос.

Над ним [степом] сотні срібноголосих жайворонків непримітно в’ються, і їх весела і радісна пісня дзвенить, розходиться, розсипається (Мирний, IV, 1955, 8);

Жінка чекала того вечора, коли молоду срібноволосу співачку випустять солісткою і назвуть її ім’я (Вол., Місячне срібло, 1961, 335).

Значення в інших словниках

1. срібноголосий — срібноголо́сий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. срібноголосий — СРІБНОГОЛО́СИЙ, а, е, поет. Який має мелодійно-дзвінкий, чистий голос. Над ним [степом] сотні срібноголосих жайворонків непримітно в'ються, і їх весела і радісна пісня дзвенить, розходиться, розсипається (Панас Мирний); Жінка чекала того вечора...  Словник української мови у 20 томах
3. срібноголосий — -а, -е, поет. Який має мелодійно-дзвінкий, чистий голос.  Великий тлумачний словник сучасної мови