срібро

СРІ́БРО, а, с.,діал. Срібло.

— Та чи так, мій голубе, срібро моє, злото моє. Чи справді, не обижали? (Вовчок, І, 1955, 347).

Значення в інших словниках

1. срібро — срі́бро іменник чоловічого роду срібло діал.  Орфографічний словник української мови
2. срібро — СРІ́БРО, а, с., діал. Срібло. – Та чи так, мій голубе, срібро моє, злото моє. Чи справді, не обижали? (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах