ставма
СТА́ВМА, присл. У вертикальному, стоячому положенні.
Ставма можна шахву [шафу] винести (Сл. Гр.);
Снопи стоять ставма.
◊ Става́ти (ста́ти) ста́вма — те саме, що На диби́ става́ти (зво́дитися i т. ін.) ( див. ди́би).
I кінь вороний його ставма ставав, І барсом пораненим раптом стрибав (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 159).
Словник української мови (СУМ-11)