станкий
СТАНКИ́Й, а́, е́, рідко. Стрункий, ставний.
Високого зросту [Максим], станкий, бравий, широкоплечий, як з заліза збитий (Мирний, II, 1954, 113).
Словник української мови (СУМ-11)СТАНКИ́Й, а́, е́, рідко. Стрункий, ставний.
Високого зросту [Максим], станкий, бравий, широкоплечий, як з заліза збитий (Мирний, II, 1954, 113).
Словник української мови (СУМ-11)