Словник української мови в 11 томах

старовірський

СТАРОВІ́РСЬКИЙ, а, е, рел. Прикм. до старові́р 1.

Старовірський хор; Старовірська сім’я;

// У якому живуть старовіри.

В цей ранок тривога в старовірському селі зросла до краю (Довж., І, 1958, 120).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. старовірський — старові́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. старовірський — СТАРОВІ́РСЬКИЙ, а, е, рел. Прикм. до старові́р 1. Старовірський хор; Старовірська сім'я; // У якому живуть старовіри. В цей ранок тривога в старовірському селі зросла до краю (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
  3. старовірський — -а, -е, рел. Прикм. до старовір 1). || У якому живуть старовіри.  Великий тлумачний словник сучасної мови