статер

СТАТЕ́Р, а, ч. Назва давньогрецької монети.

В бронзовій посудині виявились статери — монети із сплаву золота й срібла із знаком карбування міста Кізік — старогрецької колонії на березі Мармурового моря (Веч. Київ, 21.XI 1967, 4).

Значення в інших словниках

1. статер — стате́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. статер — СТАТЕР – СТАТОР Статер, -а. Вагова, а згодом грошова одиниця в монетних системах Стародавньої Греції. Статор, -а. Нерухома частина електричних машин.  Літературне слововживання
3. статер — СТАТЕ́Р, а, ч. Назва давньогрецької монети. В бронзовій посудині виявились статери – монети із сплаву золота й срібла із знаком карбування міста Кізік – старогрецької колонії на березі Мармурового моря (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. статер — -а, ч. Назва давньогрецької монети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. статер — ста́тер (грец. στατήρ) золота або електрова монета в Стародавній Греції. Дорівнював 2 драхмам (корінфський С. – 3 драхмам).  Словник іншомовних слів Мельничука