Словник української мови в 11 томах

статс-секретар

СТАТС-СЕКРЕТА́Р, я́, ч.

1. У дореволюційній Росії — особа, що очолювала відділ державної канцелярії при Державній раді (найвищому державному дорадчому органі).

2. Назва вищих урядових службових осіб, міністрів у деяких капіталістичних країнах.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. статс-секретар — статс-секрета́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. статс-секретар — СТАТС-СЕКРЕТА́Р, я́, ч. 1. У дореволюційній Росії – особа, що очолювала відділ державної канцелярії при Державній раді (найвищому державному дорадчому органі). 2. Назва вищих урядових службових осіб, міністрів у деяких країнах.  Словник української мови у 20 томах
  3. статс-секретар — -я, ч. 1》 У дореволюційній Росії – особа, що очолювала відділ державної канцелярії при Державній раді (найвищому державному дорадчому органі). 2》 Назва вищих урядових службових осіб, міністрів у деяких країнах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. статс-секретар — статс-секрета́р (нім. Staatssekretar, від Staat – держава і Sekretar – секретар) у деяких країнах назва міністрів і вищих державних службовців.  Словник іншомовних слів Мельничука