стаєнка
СТА́ЄНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ста́йня.
Увійшов, [Іван] в телячу стаєнку (Стеф., Вибр., 1949, 194);
— Робити Гнідко вже не може, йому б тільки тепла стаєнка на зиму та м’якої паші у жолоб (Козл., Сонце.., 1957, 31).
Словник української мови (СУМ-11)