ствердливо

СТВЕ́РДЛИВО. Присл. до стве́рдливий.

Ватажани ствердливо похитали головами (Кучер, Пов. і опов., 1949, 20).

Значення в інших словниках

1. ствердливо — стве́рдливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ствердливо — СТВЕ́РДЛИВО. Присл. до стве́рдливий. Ватажани ствердливо похитали головами (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
3. ствердливо — Присл. до ствердливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови