стебелина —
стебели́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
стебелина —
СТЕБЕЛИ́НА див. стебли́на.
Словник української мови у 20 томах
стебелина —
див. стеблина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стебелина —
СТЕБЛИ́НА (СТЕБЕЛИ́НА) (окрема трав'яниста рослина), БИЛИ́НА, СТЕБЛО́. Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої (В. Сосюра); Комбайн збирав чисто, хіба вже яка стебелина впала на землю, то тільки тоді її не зачепило хедером (Ю.
Словник синонімів української мови