стебнути

СТЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до стьоба́ти².

Пріська не видержала… Мов її хто стебнув батогом з усієї сили — вона тріпнулася: сльози градом полилися з очей (Мирний, III, 1954, 27).

Значення в інших словниках

1. стебнути — стебну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стебнути — СТЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. Однокр. до стьоба́ти². Пріська не видержала... Мов її хто стебнув батогом з усієї сили – вона тріпнулася: сльози градом полилися з очей (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. стебнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до стьобати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стебнути — Стебну́ти, -бну́, -не́ш гл. = стібнути.  Словник української мови Грінченка