стеклярус
СТЕКЛЯ́РУС, у, ч., збірн. Тоненькі короткі трубочки кольорового скла, які використовують для намиста, здоблення тканини, одягу і т. ін.; різновид бісеру.
У фіналі вистави на сцену вибігали чотири пари танцюристів у блискучих від стеклярусу та всякої мішури.. костюмах (Минуле укр. театру, 1953, 97);
*Образно. Вже в сніжний саван сповиті «Восток» і «Мирный». Вкрилися кригою ванти, паруси. Увесь рангоут в крижаному стеклярусі (Довж., Зач. Десна, 1957, 411).
Словник української мови (СУМ-11)