стела

СТЕ́ЛА, и, ж. Кам’яний стовп чи плита з надписом або рельєфним зображенням, що ставиться, споруджується як надмогильний пам’ятник або на згадку про яку-небудь подію і т. ін.

Ювілеєві Лесі Українки було присвячене відкриття в Зеленому гаю меморіальної стели (Рад. Укр., 21.ІІ 1971, 3);

Понад 33 століття витримує піщані бурі висічена в горах на східному березі Нілу кам’яна стела (Знання.., 12, 1966, 16).

Значення в інших словниках

1. стела — сте́ла іменник жіночого роду плита  Орфографічний словник української мови
2. стела — СТЕ́ЛА, и, ж. 1. Кам'яний стовп чи плита з надписом або рельєфним зображенням, що ставиться, споруджується як надмогильний пам'ятник або на згадку про яку-небудь подію і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
3. стела — -и, ж. 1》 Кам'яний стовп чи плита з надписом або рельєфним зображенням, що ставиться, споруджується як надмогильний пам'ятник або на згадку про яку-небудь подію і т. ін. 2》 Центральна частина стебла й кореня вищих рослин, у якій міститься провідна система всіх осьових органів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стела — сте́ла (від грец. στήλη – стовп) 1. Вертикальна кам’яна плита чи стовп з рельєфним зображенням або написом. 2. Центральна частина стебла й кореня вищих рослин, у якій міститься провідна система всіх осьових органів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. стела — (грец. — стовп) Вертикально встановлена плита з написами, розписами або рельєфними зображеннями. В часи Античності вгорі прикрашалися, карнизами, спрощеними фронтонами, акротеріями. У якості священних споруд...  Архітектура і монументальне мистецтво