стельмахувати
СТЕЛЬМАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Займатися стельмаством, працювати стельмахом.
— Ні, не буде й хлібороба з тебе. І хлопець ніби не дурний, тільки, мабуть, на свою стежку не втрапить. Ну, спробуємо ще стельмахувати! (Вас., II, 1959, 384);
Бенедетті був типовим італійцем, який уже у вісімнадцять років уміє все: закохуватися в дівчат, класти цеглу, шити чоботи, кувати коней, показувати фокуси, їздячи з бродячим цирком по всій Італії, набивати морською травою крісла, стельмахувати, печерувати раків, грати в футбол (Загреб., Європа 45, 1959, 333).
Словник української мови (СУМ-11)