стеменний

СТЕМЕ́ННИЙ, а, е, рідко. Те саме, що достеме́нний.

Як стеменна попівна, вона зараз, як віддалася, то й почала грубіти (Вовчок, VI, 1956, 251);

— Стеменну правду кажу! (Стельмах, І, 1962, 612).

Значення в інших словниках

1. стеменний — стеме́нний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. стеменний — див. схожий  Словник синонімів Вусика
3. стеменний — СТЕМЕ́ННИЙ, а, е, рідко. Те саме, що достеме́нний. Як стеменна попівна, вона зараз, як віддалася, то й почала грубіти (Марко Вовчок); – Стеменну правду кажу! (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. стеменний — -а, -е, рідко. Те саме, що достеменний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стеменний — Стеме́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. стеменний — Стеменний, -а, -е Совершенно похожій. точь-въ-точь. І очі чогось заплющує, і з місця зривається, — от стеменний кіт. МВ. (О. 1862. III. 39).  Словник української мови Грінченка