стеребити

СТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. стереблят́ь; док., перех.

1. Очистити від шкаралупи, лушпайки, лузги і т. ін.

2. перен., розм. З’їсти все; знищити.

І курку, і печеню, І кавалок кишки, Все, що було у торбині, Стеребив [Іван] до кришки (Рудан., Тв., 1956, 122).

Значення в інших словниках

1. стеребити — стереби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стеребити — СТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. стеребля́ть; док., що. 1. Очистити від шкаралупи, лушпайки, лузги і т. ін. 2. перен., розм. З'їсти все; знищити. І курку, і печеню, І кавалок кишки, Все, що було у торбині, Стеребив [Іван] до кришки (С. Руданський).  Словник української мови у 20 томах
3. стеребити — стереби́ти 1. очистити від шкаралупи, лушпиння тощо (ст) 2. знев. з'їсти (ст) ◊ че́рви на ґрис стереби́ли → черви  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. стеребити — -блю, -биш; мн. стереблять; док., перех. 1》 Очистити від шкаралупи, лушпайки, лузги і т. ін. 2》 перен., розм. З'їсти все; знищити.  Великий тлумачний словник сучасної мови