стерплий

СТЕ́РПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до сте́рпти.

Землетрус! Я зрозумів одразу. Я стояв і дивився, стерплий увесь, як зрушились стіни, немов живі, як вони загойдались над головою (Коцюб., II, 1955, 404);

Юрко стояв увесь стерплий, дивився, аж поки не розтанула висока братова постать в білій заметілі (Коз., Вибр., 1947, 54).

Значення в інших словниках

1. стерплий — сте́рплий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стерплий — СТЕ́РПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до сте́рпти. Землетрус! Я зрозумів одразу. Я стояв і дивився, стерплий увесь, як зрушились стіни, немов живі, як вони загойдались над головою (М.  Словник української мови у 20 томах
3. стерплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до стерпти.  Великий тлумачний словник сучасної мови