Словник української мови в 11 томах

стирання

СТИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. стира́ти.

Зайнята стиранням пилу з приладів,.. я вже забула, що ще хтось, крім мене, є в кімнаті (У. Кравч., Вибр., 1958, 359);

Сторінки рукописів перекладені білим тонким.. папером. Він запобігає стиранню слідів олівця (Веч. Київ, 7.III 1961, 3);

Це був дуже твердий і стійкий проти стирання матеріал [побідит] (Різальні інстр.., 1959, 10);

На сучасному етапі розвитку радянського суспільства важливою проблемою є стирання суттєвих відмінностей між містом і селом (Нар. тв. та етн., 6, 1973, 7).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. стирання — стира́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. стирання — СТИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. стира́ти. Зайнята стиранням пилу з приладів, .. я вже забула, що ще хтось, крім мене, є в кімнаті (Уляна Кравченко); Сторінки рукописів перекладені білим тонким .. папером. Він запобігає стиранню слідів олівця (з газ.  Словник української мови у 20 томах
  3. стирання — -я, с. Дія за знач. стирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови