стихенька

СТИХЕ́НЬКА, присл., розм. Те саме, що сти́ха.

Дівчина по світлонці ходить, Білі руки до серденька ломить, Своїй неньці стихенька говорить (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 161);

Марина.. або стихенька пісню заспіває, або зачукика малого (Мирний, IV, 1955, 231);

Хоч іду стихенька, а таки йду (Вовчок, VI, 1956, 318);

Уста бліді стихенька ворухнулися й застигли в тихій усмішці (Головко, І, 1957, 121).

Значення в інших словниках

1. стихенька — стихе́нька прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. стихенька — СТИХЕ́НЬКА, присл., розм. Те саме, що сти́ха. Дівчина по світлонці ходить, Білі руки до серденька ломить, Своїй неньці стихенька говорить (з народної пісні); Марина ..  Словник української мови у 20 томах
3. стихенька — присл., розм. Те саме, що стиха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стихенька — Стиха нар. 1) Тихо, тихонько. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 53. Стиха підхождає. ЗОЮР. І. 59. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. 2) Изподтишка, украдкой. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха, а ми двоє, серце моє, любімося стиха. Мет.  Словник української мови Грінченка