стобарвний
СТОБА́РВНИЙ, а, е. Те саме, що багатоба́рвний.
Широкі, мокрі луги підгірські зеленілися та пишалися стобарвним рясним зіллям (Фр., V, 1951, 333);
Снується краєвидів плетениця, Розтопленим сріблом блищать річки, — То ж матінка-натура чарівниця Розмотує свої стобарвнії нитки (Л. Укр., І, 1951, 14);
Де взяти кольорів стобарвних і живих Для трав і квітів весняних..? (Олесь, Вибр., 1958, 84).
Словник української мови (СУМ-11)