стовктися
СТОВКТИ́СЯ, вче́ться; мин. ч. сто́вкся, кла́ся, кло́ся; док. Внаслідок товчіння подрібнитися, перетворитися на порох або очиститися від лузги;
// розм. Розбитися.
— У склянки стовклося вухо (Фр., VI, 1951, 290);
— Уважайте, щоб дзеркало не стовклося… (Круш., Буденний хліб.., 1960, 37).
Словник української мови (СУМ-11)