стоголосно
СТОГОЛО́СНО. Присл. до стоголо́сний.
— Нема-а! Нема-а! — весело стоголосно розкотилось у відповідь (Гончар, Таврія.., 1957, 335);
У траві.. стрикотали [стрекотали] стоголосно всілякі коники та цвіркуни (Козл., Мандрівники, 1946, 3).
Словник української мови (СУМ-11)