Словник української мови в 11 томах

стома

СТО́МА, и, ж., рідко. Утома.

Мої думоньки безсилі Стома заглуша (Граб., І, 1959, 339);

Стома хилила до сну, та чудесні оповідання розвівали нашу дрімоту (Ковінька, Кутя… 1960, 29).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. стома — СТО́МА¹, и, ж., рідко. Утома. Мої думоньки безсилі Стома заглуша (П. Грабовський); Стома хилила до сну, та чудесні оповідання розвівали нашу дрімоту (О. Ковінька). СТО́МА², и, ж., мед. Свищ порожнистого органа, створений оперативним шляхом.  Словник української мови у 20 томах
  2. стома — -и, ж. 1》 Зовнішня нориця порожнистого органа, сформована хірургічним шляхом. 2》 рідко. Утома.  Великий тлумачний словник сучасної мови