стонадцятий

СТОНА́ДЦЯТИЙ, а, е, розм. Числівник порядковий, відповідний до неозначено-кількісного числівника стона́дцять.

— Ні, я ще служу, дядьку Юхиме, тільки тепер уже на іншому фронті. Тепер я вже не солдат стонадцятого ширванського полку, а… січовий козак, як колись діди наші козакували (Ле, Ю. Кудря, 1956, 5).

Значення в інших словниках

1. стонадцятий — стона́дцятий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. стонадцятий — СТОНА́ДЦЯТИЙ, а, е, розм. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника стона́дцять. – Ні, я ще служу, дядьку Юхиме, тільки тепер уже на іншому фронті. Тепер я вже не солдат стонадцятого ширванського полку, а... січовий козак, як колись діди наші козакували (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. стонадцятий — -а, -е, розм. Числ. порядк., відповідний неознач.-кільк. числ. стонадцять.  Великий тлумачний словник сучасної мови