стоптуватися
СТО́ПТУВАТИСЯ, ується, недок., СТОПТА́ТИСЯ, сто́пчеться, док.
1. Ставати старим або непридатним для користування від носіння (про взуття, підбори і т. ін.).
Все, здавалось, було готове в мене в дорогу, проте днів на три ще вистачило біганини: білизна не готова, черевики стоптались, родичів треба було.. усіх обійти (Вас., II, 1959, 296);
Ходила [Маруся] боса, бо старі постоли стопталися, а нових не було (Хотк., II, 1966, 231).
2. тільки недок. Пас. до сто́птувати.
Словник української мови (СУМ-11)