сторожівський
СТОРОЖІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до сто́рож.
Виконував [Мусій] свої буденні сторожівські обов’язки, а в серці було по-святковому ясно (Речм., Весн. грози, 1961, 40).
Словник української мови (СУМ-11)СТОРОЖІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до сто́рож.
Виконував [Мусій] свої буденні сторожівські обов’язки, а в серці було по-святковому ясно (Речм., Весн. грози, 1961, 40).
Словник української мови (СУМ-11)