сторчаком

СТОРЧАКО́М, присл., розм. Те саме, що сторч 1, 2.

Комин був прикритий зверха [зверху] мурованим дашком, опертим на чотирьох сторчаком поставлених цеглах (Фр., II, 1950, 258);

Богдан потяг його на себе і.. так піддав йому ногою ззаду, що він.. відлетів на дорогу сторчаком (Гончар, Людина.., 1960, 13).

Значення в інших словниках

1. сторчаком — сторчако́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. сторчаком — див. сторчма  Словник синонімів Вусика
3. сторчаком — СТОРЧАКО́М, присл., розм. Те саме, що сторч 1, 2. Комин був прикритий зверха [зверху] мурованим дашком, опертим на чотирьох сторчаком поставлених цеглах (І. Франко); Богдан потяг його на себе і .. так піддав йому ногою ззаду, що він .. відлетів на дорогу сторчаком (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. сторчаком — присл., розм. Те саме, що сторч 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сторчаком — СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА (СТО́ЙМА), СТАВМА розм., СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОРЦЕ́М (СТОРЦО́М) діал.; ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИ розм., ЦА́ПА розм., ЦА́ПКИ розм.  Словник синонімів української мови