Словник української мови в 11 томах

сторіччя

СТОРІ́ЧЧЯ, я, с.

1. Час, період тривалістю сто років; століття, вік.

В вісімнадцятім сторіччі, Як вікно в заморський світ, Цар Петро в цім межиріччі Місто звів (Нех., Ми живемо.., 1960, 120);

[Чубатенко:] Народ наш творить суд над російськими поміщиками, що сторіччя тримали наші кращі землі (Корн., І, 1955, 164);

Сторіччями вірменський народ оспівував безсмертну силу води (Ком. Укр., 3, 1967, 25).

2. Річниця, роковини чого-небудь, що відбулося або почало існувати сто років тому.

Не сторіччя з дня його [Т. Шевченка] смерті ми будемо відзначати, а його безсмертя, безсмертя правди, безсмертя народу! (Рильський, Веч. розмови, 1964, 31);

Сторіччя з дня заснування І Інтернаціоналу — свято всього світового робітничого і комуністичного руху (Ком. Укр., 9, 1964, 10).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сторіччя — Вік, століття.  Словник синонімів Полюги
  2. сторіччя — сторі́ччя іменник середнього роду 100-рі́ччя  Орфографічний словник української мови
  3. сторіччя — див. СТОЛІТТЯ.  Словник синонімів Караванського
  4. сторіччя — див. вік  Словник синонімів Вусика
  5. сторіччя — [стор’іч':а] -ч':а, р. мн. -р'іч  Орфоепічний словник української мови
  6. сторіччя — СТОРІ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що столі́ття. В вісімнадцятім сторіччі, Як вікно в заморський світ, Цар Петро в цім межиріччі Місто звів (І. Нехода); [Чубатенко:] Народ наш творить суд над російськими поміщиками, що сторіччя тримали наші кращі землі (О.  Словник української мови у 20 томах
  7. сторіччя — -я, с. 1》 Час, період тривалістю сто років; століття, вік. 2》 Річниця, роковини чого-небудь, що відбулося або почало існувати сто років тому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. сторіччя — СТОРІ́ЧЧЯ (час, період тривалістю в сто років), СТОЛІ́ТТЯ, ВІК. По частинах народжувалася перша наукова карта Аральського моря, яка і в середині двадцятого сторіччя є кращим.. посібником для навігаторів (З. Тулуб); Сидів..  Словник синонімів української мови
  9. сторіччя — Сторі́ччя, -ччя, -ччю, -ччям; -рі́ччя, -рі́ч і -рі́ччів, -ччям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)