Словник української мови в 11 томах

стражничиха

СТРАЖНИЧИ́ХА, и, ж., заст., розм. Дружина стражника.

Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав (Мирний, IV, 1955, 352).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. стражничиха — СТРАЖНИЧИ́ХА, и, ж., заст., розм. Дружина стражника. Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  2. стражничиха — -и, ж., заст., розм. Дружина стражника.  Великий тлумачний словник сучасної мови