страйковий
СТРАЙКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до страйк.
Восени 1918 р. страйковий, партизанський і повстанський рух охоплює всю Україну (Вісник АН, 1, 1957, 37);
В ході страйкової боротьби в робітничих гуртках і союзах формувався авангард пролетаріату, підготовлений до сприйняття ідей марксизму (Ком. Укр., 9, 1967, 88);
// Який очолює боротьбу страйкарів.
Членів страйкового комітету поліція схопила і кинула в тюрму (Колг. Укр., 12, 1957, 17).
Словник української мови (СУМ-11)